Війна стала справжнім випробуванням, боротьбою не на життя, а на смерть.

Ніжинці пам’ятають…

4623 мирних жителя Ніжинщини, підпільники, військовополонені жорстоко закатовані фашистами. 500 солдатів полягли в бою за наше місто. 415 ніжинських юнаків і юнок було відправлено на каторжні роботи до Німеччини. З фронтів Великої Вітчизняної війни не повернулося до своїх осель три тисячі ніжинців.

з 13 вересня 1941 року по 15 вересня 1945 року продовжувалася окупація Ніжина військами Вермахту. В перші дні окупації фашисти розстрілювали активістів, потім були дні Ніжинського Бабиного Яру, коли на території цегельного заводу вбивали ні в чому не винних євреїв. У листопаді 1941 року була розстріляна перша заслужена вчителька Ніжина М.О.Березюк (Ніжинська семирічна школа №1), серед розстріляних були також і депутати міської ради, лікарі, мирні жителі - старі, підлітки, жінки, які були запідозрені у опорі окупаційній владі.
В годину воєнного лихоліття понад 3 тисячі ніжинців добровільно вступили до лав діючої армії. Близько 19 тисяч наших земляків героїчно бились на фронтах Великої Вітчизняної. Народне ополчення нараховувало близько 2-х тисяч ніжинців. Було створено винищувальний батальйон у складі 240 чоловік.
На території міста і району діяли підпільні організації В.Магульського і І.Бовкуна, п'ять підпільних організацій - на залізниці Ніжин-Крути. Їх очолювали: А.Я.Кузьменко, В.М.Хомутов, Н.І.Шешеня, А.І.Бандисик, Д.І.Лісовець. Завдала втрат ворогу підпільна організація Героя Радянського Союзу Я.П.Батюка. У Носівському і Ніжинському районах діяв партизанський загін, який очолював М.Стратілат, з'єднанням "За Батьківщину" командував І.Бовкун.
156 уродженців Чернігівщини за мужність і відвагу, проявлені у боротьбі з фашистами, удостоєні високого звання Героїв Радянського Союзу, серед них і ніжинці: А.К.Галецький, командир артилерійського дивізіону, нагороджений за мужність і героїзм, виявлені при форсуванні Дніпра; І.Ф.Жовтоплясов, командир мінометного відділення - за форсування Західного Бугу; А.І.Тарнопольський, командир стрілецького батальйону - битва за Дніпро; В.І.Нечваль, кулеметник, отримав нагороду як захисник м. Бреслау.
Ніколи не забудуть ніжинці відважну землячку, молоду льотчицю Любов Губіну, яка у 1944 році була посмертно нагороджена орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
Повним кавалером Ордена Слави став ніжинець Григорій Кіндратович Шекера. Через 57 років після війни отримав Зірку Героя Радянського Союзу колишній фронтовик, ніжинець, викладач Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя О.І.Стефанюк. Він пройшов війну снайпером.
Тільки жителів Ніжина за час війни нагороджено бойовими орденами й медалями 3256 чоловік із більш ніж 9 тис. фронтовиків-ніжинців.
У 1942-1943 роках бібліотекарями НДПІ Н.Г. Наркевич і З.К. Константиновою було врятовано від знищення німецькими окупантами фонди інститутської бібліотеки.
Нашим землякам слід завжди пам’ятати, що в Конотопському парку вантажних поїздів Ніжинської залізничної станції, внаслідок бомбардування колій німецько-фашистськими літаками 10 жовтня 1943 року загинуло близько 3 тис. чоловік. Їх поховали в 10 братських могилах. У 1965 році біля могил встановлений обеліск з меморіальним написом.
Святий наш обов'язок в тому, щоб зберігалася і поновлювалася, не тьмяніла і не спотворювалася велика правда про війну та всіх її учасників - від рядового до маршала. Ця правда потрібна усім нам, та перш за все - молоді.
Допоки пам’ятаємо - живемо